2. Звертання. Розділові знаки при звертанні
Тематичне
оцінювання № 1. «Загадково прекрасна і славна давнина України», українська
література, 6 клас
Мета: запропонованими
завданнями виявити в учнів рівень знань, умінь та навичок з вивченої теми,
закріпити їх; розвивати увагу, спритність, рішучість, кмітливість, вміння
застосовувати набуті знання під час виконання практичних завдань; формувати
кругозір, світогляд; виховувати інтерес до наслідків власної праці, пошану до
творчої діяльності, пунктуальність, навички раціонального використовування
навчального часу.
Тип
уроку:
контроль, корекція знань та вмінь.
Обладнання: різнорівневі
тестові завдання і питання до контролю за темою
ХІД
УРОКУ
I.
Організаційний момент
II. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності
III. Пояснення вчителем питань, які стосуються
порядку проведення контрольної роботи
IV. Хід контрольної роботи
I варіант
Початковий рівень
1. Історична подія — перемога козаків
над військом польської шляхти у 1630 році під Переяславом була покладена в
основу твору:
а) Т. Шевченка «Тарасова ніч»;
б) Т. Шевченка «Іван Підкова»;
в) П. Чубинського «Ще не вмерла
Україна»;
г) М. Вороного «Євшан-зілля».
2. В якій пісні дівча, йдучи до села,
несло червоний мак?
а) «Ой біжить, біжить мала дівчина»;
б) «Ой вінку, мій вінку»;
в) «На долині туман»;
г) «У ржі на межі».
3. Поема як літературний жанр — це твір:
а) великий віршований твір, у якому змальовується
характер, визначні події в житті людей;
б) написаний у формі звертання однієї
людини до інших;
в) в основі сюжету якого лежить гострий
непримиренний життєвий конфлікт, який здебільшого закінчується смертю героя;
г) фольклорного походження на легендарну
чи історичну тему. Середній рівень
4. Про що мріяв козак у творі Т. Г.
Шевченка «Думка»?
5. Назвіть відомі вам пісні
календарно-обрядової поезії весняного циклу.
6. Яка роль книжки в житті людини?
Достатній рівень
Виконайте одне із завдань:
7. Що, на ваш погляд, зумовило
популярність стрілецьких пісень? Власну думку вмотивуйте, посилаючись на відомі
вам пісенні твори.
8. Обґрунтуйте призначення і
популярність пісень календарно-обрядової поезії літнього циклу. Відповідаючи,
звертайтеся до вже відомих вам пісень.
9. Що поєднує народну легенду про
дівчину-Україну, яку Господь наділив піснею, з «Молитвою» О. Кониського?
Вмотивуйте. Висловлюючись, наведіть приклади з цих творів.
Високий рівень
Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
10. Пісня в нашій родині.
11. Щастя можна знайти тільки на рідній
землі (за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»).
12. Славне минуле Вітчизни у творчості
Т. Шевченка («Іван Підкова», «Тарасова ніч»).
13. Чарівність календарно-обрядової
поезії зимового циклу.
II варіант
Початковий рівень
1. Гетьман Трясило — головний герой
твору:
а) Т. Шевченка «Думка»;
б) Т. Шевченка «Тарасова ніч»;
в) М. Вороного «Євшан-зілля»;
г) С. Чарнецького «Ой у лузі червона
калина похилилася».
2. Пісня «Маяло житечко, маяло»
належить:
а) до літературних;
б) жниварських;
в) русальних;
г) веснянок.
3. Урочиста, похвальна пісня, в якій
возвеличується якесь явище, особа, подія називається:
а) історичною;
б) стрілецькою;
в) гімном;
г) народною.
Середній рівень
4. Чого бажала мати своїй дитині,
співаючи їй колиску?
5. Назвіть відомі вам пісні
календарно-обрядової поезії літнього циклу.
6. У чому головна думка стрілецької
пісні «Ой у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького і Г. Труха?
Достатній рівень
Виконайте одне із завдань.
7. Вмотивуйте, чому на Русі любили й
цінували книгу. Особисту думку підтвердіть переконливими прикладами.
8. Доведіть, що сила слова колядок і
щедрівок сприяє добробуту родин українців. Відповідаючи, наведіть приклади з
відомих вам календарно-обрядових пісень зимового циклу.
9. Прослідкуйте, як у поемі Т. Шевченка
«Тарасова ніч» через осмислення історичної долі України автор нагадує нам про
необхідність пам’ятати видатних її синів, борців за волю, щастя і незалежність
рідного краю.
Високий рівень
Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
10. Моя улюблена пісня.
11. Ідея любові до рідного народу, до
батьківщини у творі М. Вороного «Євшан-зілля».
12. Рідна земле моя, ти козацькою славою
щедра… (за творчістю Т. Шевченка).
13. Цікавість календарно-обрядової
поезії весняного циклу.
IV.
Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
Підготувати міні-доповідь «Дитинство
Лесі Українки», прочитати поезію «Мрії».
Урок
№
ЛЕСЯ
УКРАЇНКА «МРІЇ»
Мета: ознайомити
учнів з життєвою долею Лесі Українки (дитинство, роль родини у її вихованні);
проаналізувати твір «Мрії», з’ясувати його ідейно-тематичне спрямування,
визначити художні особливості поезії; розвивати вміння і навички виразного
читання, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;
узагальнювати, робити висновки; формувати світогляд; виховувати почуття пошани,
поваги, любові до творчості видатної письменниці; до батьків, родини;
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип
уроку:
засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Лесі
Українки, бібліотека творів видатної поетеси, дидактичний матеріал (тестові
завдання, картки).
ХІД УРОКУ
I.
Організаційний момент
II. Аналіз виконаної письмової роботи
(тематичного оцінювання) учнями за темою «Вступ. Загадково прекрасна і славна
давнина України»
III. Актуалізація опорних знань
Бесіда за питаннями:
• Які
видатні українські письменники вам відомі?
• Що
ви вже знаєте про Лесю Українку з початкової школи?
• Чи
можна, на ваш погляд, вважати Лесю Українку видатною постаттю української
літератури та мистецтва загалом? Власну відповідь обґрунтуйте.
• Який
зв’язок можна прослідкувати між Оленою Пчілкою і Лесею Українкою?
• З
чим були пов’язані життєві труднощі письменниці?
• Чи
можемо ми пишатися тим, що маємо таку письменницю, мужню жінку? Чому? Особисті
міркування аргументуйте.
IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності учнів
V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального
матеріалу
Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся Українка
Найбільша радість — бути поетом.
Все інше — дрібниця, навіть смерть.
Федеріко Гарсіа Лорка
1. Життєва доля Лесі Українки (матеріал
для вчителя)
ЛАРИСА ПЕТРІВНА КОСАЧ-КВІТКА (1871-1913)
1871 рік був плідним в історії
української літератури. Він подарував Україні Л. Мартовича, В. Стефаника, М.
Вороного, Лесю Українку. Народилася Леся в місті Звягелі (Новоград-Волинський)
на Волині і була другою дитиною в сім’ї Олени Петрівни і Петра Антоновича
Косачів. Мати, відома письменниця Олена Пчілка, займалася вихованням дітей (їх
у сім’ї було шестеро) і вела активну культурно-громадську діяльність. Батько,
юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою. У сім’ї панувала атмосфера
поваги до народних звичаїв і традицій, до української культури. Промовистим є
історичний факт, що в 1861 році Петро Косач разом із Михайлом Драгомановим і
Тадеєм Рильським ніс труну з тілом Шевченка. У дитинстві Лариса була жвавою і
допитливою дівчинкою. У чотири роки добре читала, а в п’ять написала досить
змістовного листа своєму дядькові М. Драгоманову. Ларису по-домашньому кликали
Лося, а в п’ять років вона попросила, щоб її називали Лесею. Коли ще Леся не
вміла читати, батько навчав її проказувати за ним байки Л. Глібова, казки О.
Пушкіна. Декламувала дівчинка дуже зворушливо. А коли вже навчилась читати, то
улюбленими творами стали вірші Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі
міфи, книжки про дивовижні подорожі мандрівників. Найбільше Леся гралася зі
старшим братом Михайлом, їх навіть називали одним ім’ям — Мишолося. Вони
вигадували різні забави, фантастичні пригоди, умовно мандрували до далеких
країн, до диких людей. Зростали діти серед чудової волинської природи з синіми
плесами озер і предковічними сосновими борами. Незважаючи на те, що мати була
полтавкою, а батько чернігівцем, діти вважали себе волинянами. Таємнича природа
і багаті фольклорні традиції волинського краю щедро напували багатющу уяву
Лесі. Почувши від матері про лісову мавку, дівчина так повірила в неї, що
одного разу посеред ночі втекла в ліс і, перемагаючи страх, усюди шукала цю
предивну істоту. Леся любили співати і танцювати. У Колодяжному, де довгий час
проживала родина Косачів, біля їхньої садиби в неділю ввечері часто збиралися
дівчата поспівати. Дівчинка непомітно підсяде до гурту і тоненьким чистим
голосочком підтягує тужливі пісні про кохання. А коли підросла і навчилася
нотній грамоті, то стала записувати мелодії і тексти почутих пісень. Сестра
Лесі Ольга згадує: «Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до
батька і вродою, і вдачею… Вони обоє однаково були лагідні та добрі безмежно…
Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі.
Обоє були бездоганно принципові люди: для любих дітей чи справи могли
поступитися багато чим, могли бути дуже поблажливими, але я не можу уявити тої
людини, тої справи, взагалі тої сили, що могла б примусити батька чи Лесю
однаково зробити щось, що вони вважали за непорядне, нечесне. Була в батька і
Лесі ще одна спільна, надзвичайно цінна риса: вони на диво високо цінували
людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини, і завжди
поводились так, щоб не ображати, не принижувати тої гідності». На іменини мамі,
батькові і Михайлові дівчинка щороку дарувала свої чудові вишивки. Вона
вишивала й мережила сорочечки, рушники для братів, сестер, родичів, знайомих.
Дітей любила Леся по-особливому. Для молодших вона інколи робила іграшки
власноруч. Її ляльки з маківки, кольорових папірців і клаптиків тканини втішали
менших сестричок. А коли згодом поетеса писала листи, адресовані дорослим, вона
ніколи не забувала про дітей, називала їх ласкавими іменами, передавала
вітання. Діти віддячували їй такою ж любов’ю. У Колодяжному, де не було школи,
вона вчила дітей читати і писати. Літературну діяльність Леся почала рано. У
дев’ять років написала перший вірш «Надія», присвяченій тітці «Елі» (О. Косач),
котра була заслана у Сибір за політичні погляди. Коли дівчині було тринадцять
років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія». Передбачлива мати,
відсилаючи вірші тринадцятирічної доньки до друку в Галичину, підписувала їх
псевдонімом «Леся Українка» (здрібніле ім’я «Леся», бо дівчинка ще була малою,
а «Українка» писала тому, що їй не подобалося слово «українофіл», тоді часто
вживане; «Українка» — значить дівчина з України). Олена Пчілка назавжди
поєднала долю Лесі з долею України.
Леся ще з дитинства була старанною і
здібною дитиною. Вона знала понад десять іноземних мов, любила музику і грала
на фортепіано, виявляла інтерес до малювання (батько навіть запросив художника
з Ковеля, який учив її малювати з натури). У сім’ї Косачів була хороша традиція
вшановувати родинні літературні і народні свята. Душею цих свят завжди була
Леся. Вона була і сценаристом, і режисером, і костюмером. Доля розпорядилася
так, що наділила Лесю дивовижними здібностями і в той же час примусила
виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Під час свята Водохреща в
Луцьку дівчина так захопилася, що не відчула, як промочила ноги в крижаній
воді. Спочатку боліла нога, потім рука. Діагноз — туберкульоз кісток, а потім і
легень, нирок. Та ще в дитинстві поетеса засвоїла правило: щоб не плакати,
треба сміятись. Отак і змагалась з важкою недугою все життя. Іноді цілий місяць
доводилось лежати в гіпсі, в «липучих кайданах», як казала вона сама. Леся не
вчилася у жодній школі, а все здобувала самотужки. Часто їй доводилось їздити
на лікування в Крим, на Кавказ. Перша подорож до Одеси відбулася, коли Лесі
було сімнадцять років. З вікна поїзда вона милувалася рідними краєвидами, а
поетична уява рядок до рядка творила вірш «Красо України, Подолля», що увійшов
до циклу «Подорож до моря».
Прожила Леся Українка всього лише сорок
два роки, і тридцять три із них плідно працювала на літературній ниві. Похована
в Києві на Байковому кладовищі між могилами батька і брата Михайла. Леся, котра
стільки зробила для розвитку рідної культури, була і залишається нашою
національною гордістю.
2. Аналізування поезії Лесі Українки
«Мрії»
2.1. Поезія написана поетесою в Ялті 18
листопада 1897 р.
2.2. Виразне читання поезії.
2.3. Тема: зображення мрій ліричної
героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої
краплі крові і обов’язково вірити в жадану перемогу.
2.4. Ідея: уславлення мужності,
героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив
«кров не за рідний край».
2.5. Основна думка: необхідно вміти
боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо; чоловік — це
віра, сподівання, впевненість у перемозі.
2.6. Життєстверджуючий мотив твору.
Ти мене убити можеш,
Але жити не примусиш.
2.7. Опрацювання змісту поезії Л.
Українки «Мрії» за питаннями:
• Чому
поетеса обрала прийом мрій у своєму творі? Чи полюбляєте ви мріяти? Яка ваша
мрія?
• Чим
пояснити те, що героїня твору захоплювалася віком лицарства?
• Яким,
на вашу думку, повинен бути лицар — оборонець слабких, не-захищених?
• Як
у творі порівнюються лицарі? Для чого Леся Українка використовує цей прийом?
• Через
що бранка не сприйняла пишного лицаря? Яку відповідь вона надала йому?
• Чому
поетеса полюбляє весну? Як про це сказано у творі?
• Про
які кайдани повсякчас говорить Леся Українка у творі?
• Для
чого під час військових подій значна увага приділялася корогві?
• Що
необхідно для того, щоб наші мрії все-таки збувалися?
• Мрія
— це реалії чи фантазії нашого мислення? Обґрунтуйте свою думку.
• Чому
найбільший розквіт мрій відбувається саме в дитинстві?
VI. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язування тестових завдань до
поезії «Мрії»
1. У дитячі роки лірична героїня твору
бажала:
а) бути відомою поетесою;
б) надзвичайною, дивною;
в) швидше стати дорослою.
2. У дитинстві поетеса захоплювалася:
а) грою в шахи;
б) тваринним світом інших країн;
в) віком лицарства.
3. Під час поєдинку двох мужів авторка
надавала перевагу:
а) обом чоловікам за їх мужність і
відвагу;
б) тому, хто суперника зваливши,
промовляв люто: «Здайся!»;
в) тому, хто «розпростертий, до землі
прибитий списом, говорив: «Убий, не здамся!».
4. «Ти мене убити можеш, але жити не
примусиш», — так сказала лицарю та, яку він завоював, а саме:
а) бранка;
б) принцеса;
в) королева.
5. «Роки любії, дитячі» зникли, як:
а) чаклунства чародія;
б) весняні води;
в) росяний ранок.
6. Які художні засоби використала
поетеса у рядках:
Мріє стеля надо мною,
Мов готичнеє склепіння?
а) Метафору і порівняння;
б) порівняння та епітет;
в) епітет і метафору.
7. Сплетіння квітів героїні на вікні
порівнюється:
а) з гратами;
б) чарівним малюнком;
в) таємною сіткою.
8. Розмірковуючи самотньо в хаті,
лірична героїня:
а) відчула радість, побачивши очікувану
першу зірку на небі;
б) не зрозуміла, звідкіля потрапило
червонясте світло до її кімнати;
в) сиділа біля вікна і в’язала.
9. Шум, який відчула героїня під час
особистих мрій, їй не нагадував:
а) пориву вітру;
б) стогону бранця-лицаря;
в) військових подій.
10. Знемагаючи від рани, бранець-лицар
критикує:
а) короля, який завойовує нечесним шляхом
землі;
б) суспільство, де панує брехня і
жорстокість;
в) ледарів, що пролили кров не за рідний
край.
11. Поезію «Мрії» Леся Українка написала
під час лікування, перебуваючи:
а) в Єгипті;
б) Кисловодську;
в) Ялті.
12. Через що лицар вирішив не втрачати марно
кров свою?
а) Почув своє гасло;
б) дуже захотілося жити всупереч усьому;
в) не мав сенсу в цьому.
Примітка. За кожну правильну відповідь
встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках (Леся Українка
«Мрії»)
Картка № 1
1. Чому, на вашу думку, героїню твору
приваблював переможений лицар, який говорив: «Убий, не здамся!»? Власні думки
обґрунтуйте.
2. Прокоментуйте слова пораненого
лицаря:
Будь проклята кров ледача,
Не за рідний край пролита.
3. Які два рядки з твору повторюються
двічі?
а) «Хто живий? Зійди на вежу,
Подивися наокола!»;
б) «Будь проклята кров ледача,
не за рідний край пролита»;
в) «І не раз мені здається,
що сиджу я у полоні».
Картка № 2
1. Вмотивуйте, чому поетеса біль
пораненого лицаря сприймає як власний. Наведіть переконливі докази, посилаючись
на текст твору.
2. Прослідкуйте, як протягом твору
змінюється настрій поетеси. Чим це пояснити? Власну думку обґрунтуйте.
3. Мріючи, головна героїня твору
відчувала, що:
а) вона почала видужувати, беручи
приклад з мужніх людей;
б) закута у кайдани невидимою рукою;
в) закінчує свою ліричну подорож.
Картка № 3
1. У чому, на ваш погляд, вбачає поетеса
сенс життя людини, її призначення на землі? Як це прослідковується у творі?
Наведіть переконливі приклади з поезії.
2. Як ви вважаєте, чи можуть здійснитися
мрії, про які говорить Леся Українка в поезії? Власні міркування доведіть,
посилаючись на зміст твору і знання біографії письменниці.
3. Продовжте наступний рядок з поезії:
Глухо так навколо, тихо,
Не шумить гарячка в …
а) серці;
б) мозку;
в) жилах.
VII.
Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання
Вивчити
поезію Лесі Українки «Як дитиною, бувало…», підготуватися до ідейно-художнього
аналізу поезії «Тиша морська».
Урок
№
ЛЕСЯ УКРАЇНКА «ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО…», «ТИША
МОРСЬКА»,
Мета: продовжити
знайомити учнів з поетичною творчістю Лесі Українки, пов’язуючи її з біографією
письменниці; проаналізувати, з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, художні
особливості поезій «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»; розвивати культуру
зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння
виразно читати поетичні твори; узагальнювати, систематизувати висновки;
активізувати словник учнів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Лесі
Українки; стоїчні риси характеру (мужність, цілеспрямованість, наполегливість);
прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип
уроку:
засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Лесі
Українки, фотокартки музею поетеси в Ялті, бібліотечка творів письменниці,
дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
I.
Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Літературна вікторина за питаннями:
1. Народилася Леся Українка на… (Волині)
2. Скільки років було майбутній поетесі,
коли вона малою написала змістовного листа своєму дядькові М. Драгоманову? (5
років)
3. Коли ще Леся не вміла читати, твори
яких письменників батько навчав її проказувати за ним? (Байки Л. Глібова, казки
О. Пушкіна)
4. Які твори найулюбленішими були для
Лесі відтоді, коли вона навчилась читати? (Т. Шевченка, українські народні
казки, грецькі міфи, книжки про дивовижних мандрівників)
5. В яку предивну істоту з розповідей
мами повірила Леся ? (Мавку)
6. У дитинстві майбутня письменниця
найбільш полюбляла… (Співати і танцювати)
7. Скільки років було Лесі, коли вона
розпочала літературну діяльність? (Дев’ять)
8. Перший вірш Лесі, присвячений тітці
«Елі» (О. Косач),яка була заслана у Сибір за політичні погляди, мав назву…
(«Надія»)
9. Коли Лесі було тринадцять років,
з’явився її перший друкований вірш … («Конвалія»)
10. Як підписувала мати вірші
тринадцятирічної Лесі, відсилаючи їх до друку в Галичину? (Леся Українка)
11. Душею родинних літературних і
народних свят сім’ї Косачів завжди була Леся, де їй відводилась роль…
(Сценариста, режисера, костюмера)
12. До яких міст їздила письменниця на
лікування? (Одеси, Ялти, Євпаторії)
Примітка. За кожну правильну відповідь
встановлюється 1 бал.
III. Перевірка домашнього завдання
Виразне читання напам’ять поезії Лесі
Українки «Як дитиною, бувало…». Визначення найкращих виконавців поезії.
IV.
Основний зміст уроку
Ні про що не турбуватись — значить не
жити, а бути мертвим.
Г. Сковорода
Хай я загину, та хай сяє мило,
Над людьми сонце правди і надія.
Леся Українка
1. Аналізування поезії Лесі Українки «Як
дитиною, бувало…»
1.1. Тема: болючі переживання поетеси з
приводу власного здоров’я; намагання героїні боротися через силу з хворобою,
яка її спіткала в дитинстві.
1.2. Ідея: уславлення сили волі,
терпимості, наполегливості дівчинки в боротьбі зі своєю хворобою.
1.3. Основна думка: тільки сильна духом
людина здатна подолати будь-які труднощі.
1.4. Бесіда за питаннями для обговорення
змісту поезії:
• Унаслідок
чого героїня твору страждає, терпить тяжкі муки?
• Чому
на запитання «Що болить?» героїня не зізнавалася у власних стражданнях?
• А
ви вмієте терпіти навіть тоді, коли це неможливо?
• Які
риси характеру притаманні дівчині? (Сила волі, мужність, терпимість, витримка,
гордовитість, вміння долати будь-які перешкоди)
• Поясніть
рядок з поезії: «…плачу я, щоб не сміятись?»
• Який
зв’язок цієї поезії з іншими, вже вивченими творами Лесі Українки?
1.5. Художні особливості поезії:
• риторичне запитання: «Що болить?»;
• метафори: «біль доходив», «зірватись
має …епіграма»;
• епітети: «злий жарт», «епіграма
гостра, злобна».
2. Опрацювання твору Лесі Українки «Тиша
морська».
2.1. Виразне читання поезії.
2.2. Тема: зображення казкової краси
морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко.
2.3. Ідея: возвеличення приємного
почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі.
2.4. Основна думка: приємна погода
сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій.
2.5. Обговорення змісту твору за
питаннями:
• Яку
картину побачила героїня твору через віконце? Виразно прочитайте. («Ясне небо,
ясне море, ясні хмарки, ясне сонце»)
• Чи
завжди на морі буває тиша? З чим пов’язані зміни погодних умов на морі?
• Як
у поезії описано чарівність руху човника по морю, осяяному сонцем?
• Про
що свідчить бажання поетеси вирушати в морську подорож? Чи любите ви
подорожувати? Чому?
• Які
риси характеру притаманні героїні твору? (Чуйна, душевна, багата,
цілеспрямована, волелюбна, вміє протистояти труднощам і долати їх, любить
природу і захоплюється нею);
• Чому
героїня твору не боїться труднощів під час мандрівки? Як це її характеризує?
• За
допомогою яких епітетів змальовується краса природи, її чарівність і
казковість?
• А
чи знаєте ви про користь морської води, повітря? Продемонструйте власні знання
з цього питання.
• Прокоментуйте
останню строфу поезії.
2.6. Художні засоби поезії.
• повторення: «ледве-ледве»;
• риторичні оклики: «Що бува негода в
світі!»; «Золотим шляхом поплисти!»;
• епітети: «час гарячий», «ясне небо,
море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий плескіт», «хвилечка перлиста»,
«стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»;
• метафори: «колихає море хвилі», «рине
хвилечка», «в’ється стежечка», «золото спадає», «шлях, що проложило сонце».
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Розв’язання тестових завдань
«Як дитиною, бувало…»
1. Який час зі свого життя згадує Леся
Українка в поезії?
а) Період навчання в гімназії;
б) дитинство;
в) перебування на лікуванні в Ялті.
2. Чому героїня не зізнавалася нікому
про свій біль?
а) Була гордою;
б) боялася лікарів;
в) не хотіла завдавати клопоту батькам.
3. Щоб не плакать, дівчина:
а) сміялася;
б) розважалася іграми;
в) вишивала хрестиком.
4. Який художній засіб використано
поетесою у рядку: «То хоч в серце біль доходив»?
а) Епітет;
б) алегорію;
в) метафору.
«Тиша морська»
1. За допомогою якого прикметника
характеризується «час гарячий полудневий»?
а) Прекрасний;
б) чудовий;
в) ясний.
2. Про що не чути в «країні світла»?
а) Про негоду;
б) затемнення сонця;
в) жорстокість і зло.
3. Продовжіть рядок: «Колихає море…»:
а) човен;
б) чайку;
в) хвилі.
4. Які художні засоби використала
поетеса в рядку: «В’ється стежечка злотиста»?
а) Алегорію і метафору;
б) метафору та епітет;
в) порівняння й епітет.
5. Яке бажання було в поетеси?
а) Намалювати красу сонячної погоди на
морі;
б) вирушити у подорож по морю;
в) стати морською чайкою і полетіти над
морем.
6. Край, в якому перебувала героїня
твору, вона називає краєм:
а) вічного проміння;
б) душевної гармонії;
в) сонячного тепла і комфорту.
7. Поезія написана Лесею Українкою:
а) В Ялті;
б) Євпаторії;
в) Одесі.
8. Чого не боїться героїня?
а) Вітру і підводного каміння;
б) холоду і хвороби;
в) заблукати в горах або потонути в
морі.
Примітка. За кожну правильну відповідь
встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Висловіть власне ставлення до
гордості як риси характеру? Особисті міркування обґрунтуйте, наводячи приклади
зі свого досвіду та твору Лесі Українки «Як дитиною, бувало…»
2. Для чого, на вашу думку, Леся
Українка написала поезію «Тиша морська»? Вмотивуйте власну думку.
3. Яким рядком закінчується поезія Лесі
Українки «Тиша морська»?
а) «Золотим шляхом поплисти!»;
б) «Попливла б я на схід сонця»;
в) «В краю вічного проміння».
Картка № 2
1. Охарактеризуйте героїню поезії Лесі
Українки «Тиша морська». Чому вона, на ваш погляд, не боїться будь-яких
труднощів під час мандрівки? Свою думку обґрунтуйте.
2. Доведіть, посилаючись на текст твору
Лесі Українки «Як дитиною, бувало…», що Крим — це країна світла.
3. Місцевість, де перебуває героїня
твору Лесі Українки «Тиша морська», названа:
а) мрією життя;
б) чудовою казкою;
в) країною світла.
VI.
Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VII. Домашнє завдання
Дібрати матеріал про життєвий і творчий
шлях В. Винниченка та оформити його як міні-доповідь, знати ідейний зміст твору
«Федько-халамидник».
Урок
Спрощення
в групах приголосних
Мета:
удосконалити учнівську вимову приголосних звуків за нормами літературної
вимови; навчити користуватися правилами при написанні слів, у яких відбувається
уподібнення, спрощення в групах приголосних; формувати загально-пізнавальні
вміння пояснювати причини уподібнення, спрощення; за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття
відповідальності за навколишнє середовище, спонукати учнів до осмислення краси
природи.
Тип
уроку: урок осмислення знань у процесі практичної
діяльності.
ХІД
УРОКУ
I. Організаційний момент
II.
Установчо-мотиваційний етап
III.
Повідомлення теми, мети й завдань уроку
ІV.
Осмислення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально-пізнавальних
і творчих умінь з теми
Коментоване письмо
БЕРЕЖІТЬ ЛІС ВІД ВОГНЮ
У лісі часто виникають пожежі. Ще не встигне
розтанути сніг, а на сухих купиннях, яких торкається проміння сонця, уже
висихає листя, хвоя, мох. Усе це дуже легко запалюється. Під час пожежі
спалахує хмиз, сушняк. Варто лише торкнутися іскрі, спалахують і горять із
тріском кущі і молоді ялинки та сосонки. Вогонь ненависно перекидається на
низькі гілки дорослих ялин та підіймається до самих верхівок. На місці пожежі
лишаються дерева, що згоріли, випалені молоді парості, спалені медоноси,
лікарські рослини. На згарищах майже немає птахів, тварин. Вони довгі роки
схожі на пустелю. Майже всі пожежі виникають від недобросовісного ставлення
людини до вогню. Це студентське багаття, яке забули погасити, сірник, який кинув
рідкісний хуліган.
Бережіть ліс! Він — легені нашої планети (За І. Балбишевим).
Коментар
учителя. Кажуть, що мова українська не багата, не така
витончена, як, скажімо, мова французька, італійська. Але звідки ж тоді в
українських піснях оця естетична чистота, цнотлива краса, рідкісна
милозвучність, звідки таке багатство поетичної символіки й оця мистецька
довершеність, музичність образів, що приваблювали і Бортнянського, і Бетховена,
і Лисенка? Звичайно, їх приваблювало миле звучання мови, яке досягається
правильною вимовою голосних і приголосних звуків, спрощенням у групах
приголосних, чергуванням звуків. В українській мові при словозміні та
словотворенні відбувається збіг кількох приголосних, що утруднює вимову. Тому в
процесі мовлення один з приголосних ( як правило, середній ) випадає,
відповідно група приголосних стає легшою для вимови. Спрощення відбувається
найчастіше у таких групах приголосних: (ЖДН) — (ЖН): Тиждень — тижня (ЗДН) — (ЗН):
проїзд — проїзний; (СТН) — (СН): честь —чесний; (СТЛ) — (СЛ): щастя — щасливий;
(СЛН) — (СН): ремесло — ремісник; (ЛНЦ) — (НЦ): сонце (давньорус. сьнце); (РДЦ)
— (РЦ): сердечний- серце; (СТКЛ) — (СКЛ): скло ( давньорус. стекло); (РНЧ) —
(НЧ): горно — гончар; (СТС’К) — (С’К ): місто- міський; (ЗКН) — (ЗН): брязкати
— брязнути; (СКН) — (СН): плюскати — плюскнути, але випуск — випускний.
1.Робота з деформованим текстом. Прочитати.
Відновити текст, вставивши потрібні за змістом слова з довідки. Розставити
розділові знаки, пояснити їх уживання.
ДОЩ
Тихо й нудно, і спека … . Ось-ось має щось … . І десь далеко, за темною
смугою лісу, обізвався … і … зітхнув густий хутірський парк із столітніми … ,
тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті. Пішла хвиля, аж засвистіла по
ланах . жита. Тихо шуміла трава під … , захлинаючись, ковтала воду суха … ,
пирскало й плюскотіло віття на дереві (За С. Васильченком). Довідка: пекельна, дуби, засохлого,
бризками, трапитися, грім, легко, радісно, земля.
2. Робота з підручником. Виконання вправ
3.Словниковий диктант. Записати слова, виділити
орфограми. Розставити наголос у виділених словах.
Скибка, нігті, скніти, ненависний, гігантський,
захисник, вогкість, голубка, просьба, пізній, тижневий, інтелігентський,
контрастний, баластний, пісний.
V.
Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Дати відповіді на питання:
1.
Для чого існує спрощення в групах приголосних?
2. В яких словах спрощення не відбувається і чому?
VІ.
Підсумок уроку. Метод «Мікрофон»
VІІ.
Домашнє завдання
1. Повторити правила уподібнення і спрощення
приголосних. Дібрати власні приклади на кожне правило.
Немає коментарів:
Дописати коментар