Проблемне питання – «Пошуково-дослідницька робота на уроках
української мови».
Завдання філолога – учити дітей любити чарівну і
співучу мову, учити їх самостійного мовлення, тому вчитель українського
мовлення повинен бути в постійних пошуках нового, цікавого, нестандартного.
Кожна конкретна і водночас
типова ситуація потребує раціональних методів навчання, досконалої техніки для
їх виконання. В.О.Сухомлинський називає метод компасом, який указує, куди і як
вести учнів у морі науки.
Навчання – це творчий процес відкриття дитиною
світу. Це незаперечна істина, якою я керуюсь у своїй професійній діяльності. Не
«передати» знання учневі в готовому вигляді, а навчити його самостійно добувати
їх, самому доходити висновку, висловлювати думку – це ті принципи, яким я
віддаю перевагу під час підготовки до уроку та його проведення.
Одним із різновидів розвитку наукових
творчих здібностей я вважаю дослідницькі та пошукові методи навчання, причому
їх я застосовую безпосередньо на уроці, а також пропоную учням випереджальні
пошукові завдання. Це сприяє розвитку пізнавальної активності школярів,
формуванню розумових здібностей, основних мовленнєво-комунікативних умінь,
творчої самостійності тощо.
Психологічною основою спостереження є відчуття й
сприймання, на ґрунті яких розкривається уява, свідомість, мислення, пам'ять.
Будь-яке спостереження є керованим процесом, хоча метод спостереження потребує
особливої самостійності в роботі учнів, усе ж від учителя великою мірою
залежить правильна організація початкового етапу пізнання, формування в них
уміння спостерігати, уміння слухати, відчувати й уміло синтезувати бачене,
прочитане в підручнику чи почуте від учителя.
Спостереження – процес
пізнання, в якому можна виділити кілька етапів:
1.Відчуття. Учні попереднім завданням учителя і за
спільною чи відмінною ознакою виділяють певну мовну одиницю серед інших
одиниць; для виділеної одиниці створюється та вихідна позиція, яка стала
основою для подальшого етапу спостереження.
2.Осмислення. Без осмислення немає розуміння. Одна з
порад В.О.Сухомлинського учителеві є такою: «Ведіть учнів до запам’ятовування через
осмислення, розуміння численних фактів, речей, явищ, предметів. Не допускайте
запам’ятовування того, що неусвідомлене, неосмислене…»
3.Сприйняття. Це заключний етап спостереження, під час
якого відбувається усвідомлення явищ будь-якого рівня (фонетичних, лексичних,
граматичних). Синтезування складніших одиниць із простіших одиниць,
аналізування однотипних мовних одиниць.
Самостійність у роботі над
мовними явищами захоплює учнів, інтерес робить його надійним і стійким. Метод
спостереження доцільно застосовується тоді, коли факти і явища, що вивчаються,
є складними або специфічними для української мови, де потрібно спочатку
розібратися за допомогою аналізу дидактичного матеріалу (прикладів), а потім
робити відповідні узагальнення.
Під час вивчення нового матеріалу я не
пояснюю його учням одразу, а лише ставлю проблему, пропоную або мовний
матеріал, або опорні плакати, за яким учень сам, власними зусиллями відкриває
те, що було відкрито до нього. І хай це будуть незначні відкриття, але учень
відчуває, що він здобув їх сам. Звичайно, дослідження бувають простими і
складними.
Працюючи над проблемою
«Пошуково-дослідницька діяльність на уроках української мови та літератури»,
ґрунтовно опрацювала досвід завідувача відділу роботи з обдарованими дітьми
Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів
Олександра Заболотного, методиста навально-методичного кабінету української
мови та літератури Київського обласного інституту післядипломної освіти
педагогічних кадрів Світлани Мірошник, доцента Переяслав Хмельницького
педінституту ім..Г.С. Сковороди Ганни Токмань.
Вивчаючи тему «Чергування голосних о-а,
е-і, е-и в коренях дієслів», пропоную п’ятикласникам провести мовознавче
дослідження. Для цього учнів спочатку визначають у запропонованих дієсловах
корені та суфікси, підкреслюють букви, що позначають звуки, які чергуються:
гонити – ганяти,
терти –
витирати,
летіти – літати.
Потім
доходять висновку, чому відбуваються зміни звуків, при цьому звертають увагу на
наголошені суфікси –а-, –я-, -або-, -ува-.
Для дослідження пропонується опорна схема:
допомогти – допомагати,
летіти – літати,
терти – витирати,
во- ля – віль-ний,
четверо – чотири.
Така таблиця використовується і під час вивчення
теми «Подвоєння приголосних».
1. Оббити, беззоряне.
2. Денний, осінній.
3. Розрісся, піднісся.
4. Міськком, юннат.
5. Силенний, незрівнянний.
Дуже часто організовую дослідження в групах,
залежно від складності запропонованих завдань. Наприклад, вивчаючи в шостому
класі «Ступені порівняння прикметників», визначаю групи для дослідження цього
явища:
1 група – досліджує таблицю
«Ступені порівняння прикметників» і готується до розповіді за нею.
2 група – працює з картками, за
якими визначає, від яких прикметників не можна утворити ступені порівняння.
3 група – утворює ступені порівняння
запропонованих прикметників, користуючись таблицею.
Організована таким чином робота допомагає швидше й
ефективніше розглянути таку важливу тему, свідомо її сприйняти. Закінчивши
дослідження, представники кожної групи демонструють результати своєї роботи:
один учень розповідає за таблицею про способи творення прикметників, учні
другої групи наводять приклади і називають прикметники, від яких не можна
утворити ступені порівняння (відносні та присвійні). Також у результаті
досліджень роблять висновок, що ступені порівняння можна утворити від якісних
прикметників.
У 5 класі учням іноді відразу дослідити
і прокоментувати таблицю буває важко, тому, наприклад, вивчаючи тему
«Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї», пропоную
учням в ігровій формі провести спостереження за віршем «Пісенька букви я»,
зробити висновки, а потім зіставити їх з таблицею «Співвідношення звуків і
букв».(додаток 6)
Я
А у мене добра вдача,
Працьовита, неледача,
Раз лиш звук а
позначу,
Ну, а в друге –й в
додачу.
Йа і а, а і йа –
Ось і служба вся моя.
На початку слова йа,
На початку складу йа,
Де апостроф – тільки йа:
Йама, сійати, сімйа…
Пошуково-дослідницьку роботу можна організувати
інакше, ніж зазначено вище: спочатку – спостереження над мовою, а потім – самостійне
складання таблиці або опорної схеми. Наведу кілька прикладів такої роботи.
Дуже ефективне використання
дослідницького методу з наступним складанням опорної таблиці під час вивчення
теми «Односкладне речення». Учні отримують картки з реченнями, наприклад,
безособовими:
1 група
1. Вечоріє. Хмариться. Не
спиться.
2.
У нього на лобі написано.
3.
Або волі здобути, а в землі бути.
4.
Темно. Страшно. Смішно.
5. Нема того козаченька.
(Учні
підкреслюють присудки, визначають, чим вони виражені, надписують зверху.)
Один з учнів групи заповнює на дошці таблицю
«Способи вираження присудка в безособовому реченні»:
1.Безособові дієслова.
2.Безособова дієслівна форма на –но,-то.
3.Неозначена форма дієслова.
4.Прислівник.
5.Дієслова нема.
У той же час учні 2 групи проводяться дослідження
за теоретичним матеріалом підручника про способи вираження присудка в
безособовому реченні, складають план. Потім результати досліджень кожної групи
звіряються, учні доходять висновку, що існує п’ять способів вираження присудка
в безособовому реченні. Подібне дослідження проводять шестикласники,
спостерігаючи за відмінюванням іменників ІІІ відміни, особливостями вживання
закінчень у різних відмінків і заповнюючи при цьому таблицю.
Н.в.,
Зн.в.
|
Р.в.,
Д.в.,М.в.
|
О.в.
|
Кл.в.
|
і
|
ю
|
е
|
Дослідження за таблицями або опорними схемами можна
використати на різних етапах уроку, а також проводячи уроки різних типів
(вивчення нового матеріалу, закріплення, узагальнення та систематизація знань).
Наприклад, систематизуючи відомості про дієприкметник та дієприслівник як
особливі форми дієслова, пропоную учням дослідити за таблицями спільне та
відмінне між дієприкметником і дієприслівником. Поки перша група учнів працює
над дослідженням за таблицями, друга група виконує практичні завдання
дослідницького характеру, розбирає за будовою дієприкметники і дієприслівники,
виконує морфологічний розбір. Потім кожна група оголошує результати своїх
досліджень.
Пошуково-дослідницькі
завдання в позакласній роботі.
Дослідити багатство й красу мови, шляхи її
розвитку, цікаві сторінки життя письменників, їхньої творчості учні намагаються
не тільки на уроках, а й під час підготовки та проведення позакласних заходів.
Наприклад, один день Тижня української мови був
присвячений мандрівці в Країну слова. Кожен клас отримав завдання підібрати
матеріал, цікаво оформити та випустити газети на запропоновані теми з цікавого
мовознавства, а потім захистити свої роботи. Пошук необхідних для газет
матеріалів учні здійснювали за допомогою книги О.Коваль «Слово про слово».
П’ятикласники назвали свою газету «Забуті слова», присвятивши її
застарілим словам та цікаво проілюструвавши. Газета шестикласників називалася
«Від січня до січня» й розповідала про походження назв місяців, а семикласників
– «Слова-мандрівники». Учні 8та 9 класів назвали свої газети «Звідки прийшло і
що означає», «В усьому світі». Перша була присвячена походженню імен, а друга –
вживанню професійних слів у поліклініці, театрі, цирку, астрономії, аптеці.
Дослідження є одним з найважливіших
методів проектної технології. Великі проекти в неповній середній школі готувати
непросто, а захистити міні-проекти учні намагалися, готуючись до Дня
української писемності. Заздалегідь отримавши теми для представлення окремої
сторінки усного журналу «Календар української мови», учні намагалися відтворити
історію розвитку української мови в період княжої доби, у козацькі часи, період
становлення нової літератури, за часів царизму, у двадцятому столітті.
Завдання
вчителя полягає також у тому, щоб формувати з учня не тільки уважного
спостерігача – слухача, а й активного, кваліфікованого мовця, компетентного й
кмітливого.
Модель же має в собі педагогічний потенціал,
оскільки здатне узагальнювати певну наукову інформацію, передавати за допомогою
абстрактних законів і знань. Тому вчитель для створення моделі мовного явища
може використовувати певні символи, тобто графічні позначки. Ці
символи-позначки не становлять труднощів для учня, бо переважна їх більшість
використовується ними при вивченні інших предметів. Використання схем-моделей
стимулює розвиток абстрактного мислення. Опорні конспекти з певної теми
спрямовані на розвиток учнівської пам’яті й мислення, що забезпечує високу
ефективність цього методичного засобу. Можна використовувати й інший варіант –
самостійну роботу учнів над складанням навчальної моделі за вже відомими
логічними сигналами. Маючи інформацію з підручника і від учителя, підкріплену
прикладами. Учні дістають завдання самостійно або, коли це потрібно,
консультуючись один з одним, скласти модель правила. Використання навчальної моделі
теми значно економить час на засвоєння теоретичного матеріалу, особливо тоді,
коли учні добре засвоїли логіку моделі.
Самостійність у роботі над мовними явищами захоплює
учнів, інтерес робить його надійним і стійким. Метод спостереження доцільно
застосовувати тоді, коли факти і явища, що вивчаються, є складними або
специфічними для української мови, до потрібно спочатку розібратися за
допомогою аналізу дидактичного матеріалу (прикладів), а потім робити відповідні
узагальнення.
Висновок
Пошуково-дослідницька робота на уроках української
мови спонукає до пошуку нової інформації, активно формулює уміння і навички,
бажання самовдосконалення.
Немає коментарів:
Дописати коментар